Оповістити

Оповісти́ти, -ся. См. Оповіщати, -ся.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Іншими мовами
4 Джерела та література
5 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ОПОВІЩАТИ, аю, аєш, недок., ОПОВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех.

1. Інформувати кого-небудь про щось; повідомляти. Тихович саме тоді оповіщав примаря про знайдену філоксеру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213); Телефони з степу оповіщали, що від греблі не лишилося й сліду (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 281); Пилина прийшла й оповістила, що в гульбищі стіл накритий і самовар вже готовий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 219); // Подавати звістку про що-небудь. То був зимовий день, коли гудки тривожні Про смерть проводиря оповістили всіх (Максим Рильський, II, 1960, 14).

2. Публічно заявляти про що-небудь; оголошувати всім або багатьом про щось. З ранку сього щасливого задля католиків дня якісь полупанки.. роз'їжджали геть по околиці з сурмачами і оповіщали народові, що сьогодні.. князь Четвертинський прийма святу католицьку віру (Олекса Стороженко, I, 1957, 370); // Доводити до відома всіх або багатьох. У першому наказі начальник гарнізону Микола Щорс оповіщає, населення міста, що.. вся влада в місті належить Ревкому (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 60); — Завтра йдемо всі до лісу.., — оповістив учитель (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 109).

3. тільки док. Розповісти, усно викласти щось кому-небудь. — Еге, пустив! Еге, сам! — озвавсь Антосьо, — добре пустив! — І оповістив все, як діялось (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 99).

4. ким, діал. Проголошувати, називати когось ким-небудь. На чолі.. гуртка стояв тепер Грицько; оповістивши себе перед школярами Тарасом Бульбою,.. він намагався й у всьому товаристві завести козацькі порядки та звичаї (Степан Васильченко, I, 1959, 150).

Значення в інших словниках

оповістити — ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИ зі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ'ЯВЛЯ́ТИ рідше, АНОНСУВА́ТИ рідше, ОГЛАША́ТИ заст. Словник синонімів української мови
оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови в 11 томах
оповістити — оповісти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
оповістити — ОПОВІСТИ́ТИ див. оповіща́ти. Словник української мови у 20 томах
оповістити — Оповісти́ти, -ся см. оповіщати, -ся. Словник української мови Грінченка

Ілюстрації

Іншими мовами

Англійсько-український словник

Оповіщення - Alert (англ.)

(У багатьох операційних системах з графічними інтерфейсами користувача звуковий або візуальний сигнал тривоги, який сигналізує про помилку або представляє якесь попередження. - In many operating systems with graphical user interfaces, an audible or visual alarm that signals an error or represents a warning of some sort.)

Російсько-український словник

Оповістити - Известить (рос.)

(Нехай він скоріше оповістить про це пресу! - Пусть он поскорей известит об этом в газету!)