Пере́брех, -ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас щороку багатиться. К. Дз. 90.

=Сучасні словники==Академічний тлумачний словник

Тлумачення слова у сучасних словниках=ПЕРЕБРЕ́ХА, и, чол. і жін., розм. Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду. Шарківна ждала-ждала та відразу як повіс: — Чого ото ти одчинила вершу, як хамазей, ти перебрехо ордівська? (Степан Васильченко, I, 1959, 281).