Скаучати

Скауча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Скавучати.

Сучасні словники

1. Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин).Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Мирний, І, 1949, 296).

2. Жалібно стогнати, плакати (про людину). Спершу кричала Галя, а то і кричати перестала, тілько скавучить якось болісно (Мирний, ІV, 1955, 203).

3. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися. Пудсунь до мене гранати. Вам добре, ви пожили на світі. А що я бачив? Не скавчи, бери гранату. Ставай поруч (Дмит., Драм. тв., 1958, 165). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 238.