Сквирк
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СКВИРК, у, чол., діал. Плач; скімлення. сквитати, аю, аєш і рідко сквитувати, ую, уєш, док., перех., розм. Розрахуватися з ким-небудь. Старий садівник Яків сказав їй, що пана Нестора нині досвіта спакували, сквитували, посадили на бричку і відвезли на дворець (Іван Франко, VII, 1951, 11); // Позбутися чогось. Ох, якби не дитя... — серце рве боляче — А то б знала, як тугу сквитати (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 80). Сквитати гол (м'яч) — забити гол (м'яч) у відповідь; Сквитати рахунок — зрівняти рахунок у грі. Не так просто було сквитати рахунок у матчі (Літературна Україна, 5.VI 1962, 4). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 258. Посилання - http://sum.in.ua/s/Skvyrk
Ілюстрації
|
|
|
|
