Побілішати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:43, 21 листопада 2021; Oalynets.im21 (обговорення • внесок)
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПОБІЛІШАТИ, аю, аєш. Док. до білішати. Загорілі колись руки знов побілішали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166); Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови (Іван Микитенко, II, 1957, 104).