Галайкати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Галайкати, -каю, -єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ. Желех.



Сучасні словники

Словник української мови

ГАЛА́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Галакати. — Годі, хлопці, галайкати! Давайте прогріємо мотори (Радянська Україна, 5.IV 1959, 3)

Словник української мови

ГАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю і тут починає розходитися (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 70); // Розмовляти, базікати. [Дід:] Язиком галакать всі навчились (Олександр Довженко, III, 1960, 381).

Ілюстрації

Галайкати1.jpg Галайкати3.jpg Галайкати2.jpg


Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/ghalajkaty http://sum.in.ua/s/ghalakaty

Зовнішні посилання