Галайкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:42, 18 листопада 2021; Kamoskalova.im21 (обговорення • внесок)
Галайкати, -каю, -єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ГАЛА́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Галакати. — Годі, хлопці, галайкати! Давайте прогріємо мотори (Радянська Україна, 5.IV 1959, 3)
Словник української мови
ГАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю і тут починає розходитися (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 70); // Розмовляти, базікати. [Дід:] Язиком галакать всі навчились (Олександр Довженко, III, 1960, 381).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/ghalajkaty http://sum.in.ua/s/ghalakaty
