Клейтух

Кле́йтух, -ха, м. Пыжъ. Харьк. г.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЛЕ́ЙТУХ, а, чол. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула. Видно, вам татарин клейтухом вуха позатикав (Олександр Довженко, I, 1958, 236); Напевно, з челяддю Граф вирушив кудись; Ще й поспішаючи, бо скрізь лежали долі Ладунки, рушниці і клейтухи, й пістолі (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 203).

Ілюстрації