Клюка

Клюка, -ки, ж. 1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали. Гол. II. 23. 2) Клюки́ робити = ключкувати. Вх. Уг. 245.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) КЛЮ́КА, и, жін., діал. Ковінька, костур. Мов стара бабусенька з клюкою, Будова вся пригнулась до землі (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 63).

Словникове значення Значення: «Палиця з кривим верхнім кінцем для опори при ходьбі».

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації