Ляскотіти

Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. 3)щекотать Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛЯСКОТІТИ1, очу, отиш, недок . Підсил. до ляскати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108).

ЛЯСКОТІТИ2, очу, отиш, недок . Підсил. до лящати. Вийде до них [панночка] - ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить... (Мирний, IV, 1955, 308).

Ляскоті́ти, чу́, тиш, гол.

1) Часто плескати, клацати.

2) Швидко говорити, швидко балакати, частіше — крикливим голосом. Вийде до них, хлюпати по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).

3) Похідне від лоскотати (когось).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

ЛЯСКОТІ́ТИ1, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108).

ЛЯСКОТІ́ТИ2, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ляща́ти. Вийде до них [панночка] — ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Вовчок, І, 1955, 111); Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Ле, Мої листи, 1945, 72); // безос. Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить… (Мирний, IV, 1955, 308).