Хрипіти

Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960.

Сучасні словники

ХРИПІТИ, плю, пиш; мн. хриплять; недок. 1. неперехідне дієслово Видавати горлом хрипкі звуки.

• Бабу Оришку знову кашель напав, і, тяжко хрипучи, грузько спльовуючи, вона почала одкашлюватись (Панас Мирний, I, 1954, 239);
• Поставив [Юрчик] Марусю на ноги, а сам, як підрізаний дуб, повалився на землю. Хрипів так, що земля, здавалося, хитається, і от гине, ну, гине зараз тут же чоловік (Гнат Хоткевич, II, 1966, 277);
• В горлі йому щось булькало, він хрипів, захлинався (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 51);

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

• Як правильно писати та вживати слово – ХРИПІ́ННЯ

Відмінок	Однина	Множина
Називний	Хрип	Хрипи
Родовий	Хрипу	Хрипі
Давальний	Хрипові,Хрипу	Хрипам
Знахідний	Хрип	Хрипи
Орудний	Хрипом	Хрипами
Місцевий	На/у хрипі	На/у хрипах
Кличний	Хрипе	хрипи

Ілюстрації

Медіа

.