Здурити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Здури́ти, -рю, -риш, гл. Обманути. Одурить когось/щось. З ума зійти . Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Ном. № 3104.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗДУРИ́ТИ, здурю, здуриш, док., перех., діал. Обдурити. Гриць довгий час думав над тим, чи буває не здурив його сей хлопець (Іван Франко, II, 1950, 58). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 552.

Ілюстрації

Здуріти1.jpeg Здурити3.jpg Photoicon.png Здуріти2.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980) -http://sum.in.ua/s/zduryty

Зовнішні посилання