Боженько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:42, 12 листопада 2021; Vvshyrokoradiuk.fpmv21 (обговорення • внесок)
Боженько, -ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. І. 18.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БО́ЖЕНЬКА, и, чол., дит. Пестл. до бог. Повчала [матушка Раїса], як люто карає боженька тих нечестивців, котрі їдять у піст скоромне (Олесь Донченко, III, 1956, 23).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.