Рутвяний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:03, 12 листопада 2021; Avparaian.fpmv21 (обговорення • внесок)
Рутвяни́й, -а́, -е́ = Рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв’яна квітка. Чуб. V. 405.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що рутовий 1. Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (Іван Манжура, Тв., 1955, 46); Полонила її Дніпрова краса, зачарували оті далекі гаї, що ледь мріють на обрії, рутвяні луки з дзеркалами старих річищ і верболозами (Микола Олійник, Леся, 1960, 71).
РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ру́товий 1. Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (І. Манжура); Полонила її Дніпрова краса, зачарували оті далекі гаї, що ледь мріють на обрії, рутвяні луки з дзеркалами старих річищ і верболозами (М. Олійник);
Ілюстрації
|
|
|
|
