Топорець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника. Шух. I. 289, 128, 129. Гол. Од. 70.