Безнадія

Безнадія, -дії, ж. = Безнадійність. Св. Л. 128. В очах безнадія світиться. Св. Л. 215.

Зміст

БЕЗНАДІ́Я, жін.р. - відсутність надії на краще; безнадійність. Вживання у літературі:

Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (Володимир Самійленко, I, 1958, 96);
Чутки, одна страшніша від другої, інколи вселяли в душу острах і безнадію (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 454);
На обличчі його лежав вираз безнадії і розпачу (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 69);

БЕЗНАДІ́Я - безвихідне становище.

БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК, БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́ДНІСТЬ, ВІ́ДЧАЙ, РО́ЗПАЧ, РОЗПУ́КА, ПРИРЕ́ЧЕНІСТЬ