Ліскулька

Ліскулька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.

Сучасні словники

Ліскулька, вовчок горішковий,[2] або ліщиновий вовчок (Muscardinus Kaup, 1829) — рід мишовидих гризунів з родини вовчкові (Gliridae) підряду Вивірковиді (Sciuromorpha). Рід входить до складу підродини соневих (Leithiinae) разом з родами Chaetocauda, Dryomys, Eliomys, Myomimus та Selevinia. Інколи цей рід відносять до номінативної підродини вовчкових (Glirinae), до якої відносять роди Glirulus та Glis. Рід є монотиповим, принаймні в обсязі сучасної фауни. Забарвлення вохристо-іржаве. Розміри малі: довжина тіла не перевищує 100 мм. Хвіст 60-75 мм, круглий і густо вкритий коротким (до 5 мм) одноманітним волоссям. Ліскулька є широко поширеною в лісовій смузі Європи та суміжних районів Азії. Цей вид відомий з більшості західних, центральних та північних областей України. Особливо він характерний для лісових комплексів неморального типу.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Поширення на території Украіни

В 2013 році на території НПП «Хотинський» та околицях, здійснено ряд орнітологічних експедицій. Основною метою було пошук пташиних гнізд. В загальному було обліковано понад 100 різноманітних гнізд на п’яти різних ділянках.Матеріалу не так багато, але виявлено цікавий факт. Не всі гнізда належать птахам. 26 оселищ на трьох віддалених одна від одної ділянках збудовано ссавцями.Попередньо вид, який проживає в таких умовах – це Горішкова соня (Muscardinus avellanarius), рід мишовидних гризунів з родини вовчкові (Gliridae).Тварини мають ще інші назви, такі як: ліскулька, ліскуля, вовчок горішковий, вовчок, вовчок ліщиновий, ліскогриз, лускгорішок, соня, ліщинова соня.Що стосується поширення виду на території Чернівецької області, опираючись на працю «Безродный С. В. Распространение сонь (Rodentia, Gliridae) на Украине // Вестник зоологии – 1991 – № 3 – С. 45 – 50.» він був знайдений в околиця с. Кам’яна Сторожинецького р-ну. Гнізда, котрі ми знайшли неподалік м. Хотин, розміщені на висоті 30 – 200 сантиметрів від землі. Формою - кулеподібні з бічними отворами.

Див. також

Вернакулярні назви Цей рід гризунів є одним з найпопулярніших об'єктів зоологічних описів і лідером за кількістю вернакулярних назв серед усіх ссавців фауни України. Він відомий під такими назвами (за[3]):

ліскогриз, ліскуля, ліскулька (Грінченко, 1907/1997), ліскулька, лускгорішок (Шарлемань, 1920), ліскулька, лускорішок (Шарлемань, 1927), ліскулька (Храневич, 1925; Підоплічко, 1937), вовчки горішкові (Мигулін, 1938), соня, вовчок, ліскулька (Татаринов, 1956), вовчки горішникові (Корнєєв, 1952, 1965), ліщинова соня (Маркевич, Татарко, 1983), вовчок, ліскулька (Загороднюк, Покиньчереда, 1997а; Загороднюк, 2006а), вовчок (Загороднюк, 1999, 2004; Дулицький, 2001), вовчок-ліскулька (Загороднюк, 2002а; Делеган та ін., 2005).