Нетра

Словник Грінченка

Нетра, -ри, ж. Употребляется преимущ. во мн. ч.: Нетрі. 1) Непроходимая заросль, лѣсъ, дебрь. 2) Переносно: захолустье, трущоба. Я живу на Вкраїні у таких петрах, де нема шкіл. О. 1862. І. 71.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЕ́ТРІ, ів, мн.

1. Труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником і т. ін. Сова Летить лугами, берегами та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками (Тарас Шевченко, I, 1963, 238); Шуміли на вітрі зелені сосни, кудись у безвість тяглися лісові нетрі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 86);

• Образно. Бажаючи дати кілька коротеньких заміток про деякі питання нашої мови, я не буду.. заводити читача в нетрі філології та етнографії (Володимир Самійленко, II, 1958, 365).

2. перен. Глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста. Чим далі він заглиблювався в кам'яні нетрі нічного Неаполя, тим нестерпнішим ставав сморід (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 426).

Ілюстрації