Жахота

Жахота, -ти, ж. Ужасы, страхи.

Дещо, що викликає древні почуття, страх, і одразу перед очима дивні тіні на стінах у відблиску нічних ліхтарів, жахотв - і листя вазонів складаються в жахаючі візерунки диявольських очей, а твій шепіт відлунюється з найтемнішого кутка у кімнаті, і історії набувають величного страху. Якщо тепер ми то називаємо жахом, у древніх людей то було жахотою.

Сучасні словники

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

ЖАХОТА
-и, ж., діал. Жахи, страхи, кошмари.

І вже я не йшов, а біг стежкою. Проминаючи старе кладовище, а скумасна поляка, жахота наздоганяла, хапала за плечі, трусила тілом і душею. (Володимир Дрозд, Пришестя, 1999).

Ілюстрації