Жахота

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жахота, -ти, ж. Ужасы, страхи.

Дещо, що викликає древні почуття, страх, і одразу перед очима дивні тіні на стінах у відблиску нічних ліхтарів, жахотв - і листя вазонів складаються в жахаючі візерунки диявольських очей, а твій шепіт відлунюється з найтемнішого кутка у кімнаті, і історії набувають величного страху. Якщо тепер ми то називаємо жахом, у древніх людей то було жахотою.


Сучасні словники


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.


ЖАХОТА
-и, ж., діал. Жахи, страхи, кошмари.

І вже я не йшов, а біг стежкою. Проминаючи старе кладовище, а скумасна поляка, жахота наздоганяла, хапала за плечі, трусила тілом і душею. (Володимир Дрозд, Пришестя, 1999).

Ілюстрації

C4dec5de3a2473f929218358d9282242f1c925d34e909753171daa91.jpg.1024x0 q85.jpg Konf1-768x560.jpg Fantasy-dark-1024x579.jpg T 650.650.img5f7dfc37233ef.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання