Зеленкуватий
ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ, а, е.
1. З відтінком зеленого кольору, трохи зелений (у 1 знач.). Мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались [хвилі] до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); Вихор аж стрепенувся, побачивши на щоглі флагмана зеленкуватий вогник (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 54); Вона була в легкому кремовому платті, струнка, з великими зеленкуватими очима на овальному обличчі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 207).
2. Трохи зелений (у 3 знач.).
3. розм. Хворобливо блідуватий (про колір обличчя, шкіри людини). [Марина Митрофанівна:] Може, чаю вам принести? Бо ви сьогодні якийсь аж зеленкуватий (Олександр Левада, Нові п'єси, 1956, 43).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЗЕЛЕНКУВАТИЙ - див. зеленкуватий
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 554.
