Либати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:03, 9 листопада 2021; Aobilorus.if20 (обговорення • внесок)
Либати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. Уман. у. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) Либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — отот заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды. Желех.
Сучасні словники
Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом. Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки. Тото називається «либати» (Іван Франко, VIII, 1952, 348).
