Зовиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:04, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зови́ця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Мет. 159. Ум. Зовичка. Зовичкосестричко, порятуй мене молоденьку. Грин. III. 308. Хоть діверко пустить, завичка не пустить. Чуб. III. 140.
