Зчарувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:50, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зчарува́ти, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. І. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. І. 18.