Вунтувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:38, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = Пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. І. 227.