Злиденник
Злиде́нник, -ка, м. = Злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.
Зміст
Сучасні словники
1. злиденник — злиде́нник іменник чоловічого роду, істота діал.(Орфографічний словник української мови) 2. злиденник — -а, ч., діал. Злидар. (Великий тлумачний словник сучасної мови) 3. злиденник — див. бідний(Словник синонімів Вусика) 4. ЗЛИДЕ́ННИК, а, ч., діал. Злидар. Василина швидко починає зачісуватись, умивається над цебром і сама не знає, що зготувати на снідання. Як уже в’їлися в самі печінки оці злиденників вжитки (Стельмах, І, 1962, 588). (Словник української мови в 11 томах) 5. злиденник — Злиде́нник, -ка; -нники, -ків (Правописний словник Голоскевича (1929 р.))
Ілюстрації
|
x140px | 
|
|
