Сіроман
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:43, 9 листопада 2021; Obverbovetska.fpmv21 (обговорення • внесок)
Сіроман, -на, м. = Сіроманець. Вовкисіромани нахождали. АД. І. 123.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СІРОМАН, чол. Уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці вовк-сіроманець. Обложили сіроманця. Можна й зараз виїжджати на полювання (Михайло Стельмах, I, 1962, 397) Кругом його Мов вимерли люде [люди]. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Тарас Шевченко, I, 1963, 107);
- У порівняннях. — Коли б часом хлопці не з'їли поросяти живим, мов вовки-сіроманці, — говорили дівчата, сміючись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 114); Тоді у Львові бити став на сполох Жовто-блакитний уряд.. Як сіроманці, бігли їх старшини (Микола Бажан, Роки, 1957, 253).