Свар

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Свар

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СВАР, у, чол., діал. Сварка. [Тетяна:] Злого ласкою більше улагодиш, як сваром (Іван Котляревський, II, 1953, 56).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Свар, -ру, м. Брань, сердитые укоры.


Ілюстрації

Свар1.jpg Свар2.jpg Свар3.jpg

Медіа


Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Свара

Сваритися