Чинбарня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чинбарня, -ні, ж. Заведеніе для выдѣлки кожъ. (Залюбовск.).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЧИНБА́РНЯ, і, жін. Кустарне підприємство (майстерня) для чинення, обробки шкіри. "Ковалі в кузнях зугарні, Чинбарі в своїй чинбарні, Бондар, кравчик, селянин — Всі працюють як один" (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 95); "Мало не всі свої статки він вгатив у окрему чинбарню, де можна було вигнати хуру на тридцять-сорок шкур, сам на краю городу туго обшив дошками копанку для замочки, сам поробив зільники, шаплики, ступу" (Михайло Стельмах, II, 1962, 115).

Ілюстрації

Pyila140621.jpg Lederer-1568.png Photoicon.png Photoicon.png

Історія

Чинбарство було галуззю кустарної промисловості. В Україні існує від найдавніших часів. Майстер, який займався цим промислом, звався чинбар(«чимбар»), гарбар, дубильник, кожум'яка, кожом'яка (від заст. кожа — «шкіра»), мнець. Останні дві назви вживалися щодо чинбарів, які виробляли сиром'ятну шкіру.

Підприємство, де займалися обробкою шкіри — чинба́рня чи гарба́рня.

Чинбарі дубили («чинили») шкури тварин, виробляючи з них шкіри. Згодом з чинбарства виділилися окремі промисли — кушнірство і лимарство.

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання