Клюкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:21, 8 листопада 2021; Vpveselkova.fpmv21 (обговорення • внесок)
Клюкати, -каю, -єш, гл. 1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка. Мнж. 4. 2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають. Ном. № 8233. 8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри К. ЧР.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
