Думний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:17, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Думний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? Св. Л. 124.