Лупень
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:29, 6 листопада 2021; Ohvitko.uk20 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУ́ПЕНЬ, пня, чол., діал. Побої. Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 131). Дати лупня кому — побити кого-небудь. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати! (Номис, 1864, № 3986); Ілько.. крутнувся мерщій за батогом яким, щоб іще пужалном дати йому за все доброго лупня (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 81).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
лупень -пня, ч., діал. Побої.
Ілюстрації
|
|
|
