Китвиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:16, 5 листопада 2021; Videnysenko.im21 (обговорення • внесок)
Китви́ця, -ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. Кітвиця.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КІ́ТВИ́ЦЯ, і, жін., мор. Те саме, що кітва.
КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.
