Кібчити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:12, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.