Сцілення

Сціле́ння, сціли́ти, сцілющий, сціляти. См. Зцілення и пр.

Академічний тлумачний словник української мови

Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. См. Зцілення и пр.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 238. http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D1%86%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Словник синонімів

ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИрідко,ЗЛІ́ЧУВАТИрідко,ЦІЛИ́ТИрозм. рідко,ВИХО́ДЖУВАТИрозм.,ВІДХО́ДЖУВАТИрозм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). - Док.: ви́лікувати, ви́лічити, оздорови́ти, зціли́ти, злічи́ти, ви́ходити, відходи́ти, відвола́тирозм.відволо́датизаст.ви́гоїти. - Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (І. Франко); Регулярні заняття фізичними вправами й гартування організму оздоровляють його (з журналу); Відходжували, зціляли Катрусю лікарі в Дубно (Ю. Мельничук); Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (П. Дорошенко); - Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Бабусю Настю поховали І ледве-ледве одволали Трохима діда (Т. Шевченко); - Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Ганна Барвінок). - Пор. лікува́ти.