Творців

Творців, -цева, -ве. Принадлежащій творцу. Шейк.

Тверези́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2 Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка=
- 2.1 УКРЛІТ.ORG_Cловник
3 Іноземні словники
- 3.1 Словари и энциклопедии на Академике
4 Ілюстрації
5 Медіа

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТВОРЦІ́В, цева, цеве. Прикм. до творець; належний творцеві. Хто будує, — лиша по собі будування.. В тій будівлі людське покоління зросте, І творцеве ім'я йому буде святе (Борис Грінченко, I, 1963, 125); І як небесний простір, Так і огорнену небом твердиню земну розділила Мудра творцева рука на п'ять поясів розмаїтих (Микола Зеров, Вибр., 1966, 300).1. перех. Робити когось тверезим після сп'яніння; протвережувати.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка=

Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу. Шейк.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТВОРЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до творе́ць; належний творцеві. Хто будує, — лиша по собі будування.. В тій будівлі людське покоління зросте, І творцеве ім’я йому буде святе (Гр., І, 1963, 125); І як небесний простір, Так і огорнену небом твердиню земну розділила Мудра творцева рука на п’ять поясів розмаїтих (Зеров, Вибр., 1966, 300). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 53. Творців, цева, ве Принадлежащій творцу. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 251.