Скін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:45, 26 жовтня 2017; Bvcherevychnyi.fpmv17 (обговорення • внесок)
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ. Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани, але до скону їй служив без зради, без омани (Леся Українка, I, 1951, 318); До скону віків, рідко - назавжди, навіки, до віку. Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь! (Леся Українка, I, 1951, 307).
