Соляр

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СОЛЯР 1, а, чол., заст.

1) Солевар;

2) Той, хто торгує сіллю. Купили [церкву] дрогобицькі солярі десь над Дніпром за сіль і на своїх возах привезли до Дрогобича (Іван Франко, XVI, 1955, 299);

СОЛЯР 2, у, чол., розм.

3) Те саме, що Солярове масло. Грузовики не гарчать, труячи повітря ядучим димом від соляру (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 277); Мазут, гас, бензин, соляр, природний чи штучний газ, торф і вугілля — ось види палива, на яких вона [газова турбіна] може працювати (Наука і життя, 10, 1961, 15).


Ілюстрації

Соляр2.png Соляр.png

Медіа