Двірець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:32, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Двірець, -рця, м. 1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173. 2) Дворецъ. 3) Двірець залізничний. Вокзалъ желѣзнодорожный.