Царинник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:09, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цари́нник, -ка, м. Сторожъ «царини». Лохв. у. Він був у нас царинником, доглядав царини, щоб ніхто не шкодив. Новомоск. у.