Клевчик

Кле́вчик, -ка, м. Ум. отъ клевець.

Зміст

1 Тлумачення у сучасних словниках
- 1.1 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 177.
2 Синоніми до слова клевець
3 Ілюстрації
4 Іноземні словники
5 Джерела та література

Тлумачення у сучасних словниках

КЛЕВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Молоток. Там же [на дворику] стовп з почепленою на ньому мідяною дошкою, клевцем і великою ліхтарною на гаку (Л. Укр., III, 1952, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 177.

Синоніми до слова клевець

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).