Двійнята
Двійнята, -нят, с. мн. Двойни, близнецы.
Сучасні словники
1) ДВІЙНЯ́ТА, нят, мн., ДВІЙНЯ́, і, жін., розм.
1. Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята. Сеї ночі.. Марія родила двійню! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 413). – Як?! – здивувалася не стільки Катя, як тьотя Настя .. – Двійнята. Близнюки ж у Ольги. (Б. Антоненко-Давидович) Боже! Як вона любить їх, кровиночок своїх! Пригадала раптом, як уперше дізналася, що двійнята будуть. (Микита Чернявський)
2. Те саме, що двійник
3. Збереглася й така назва, як двійнята або двійнятка — два невеликі горщики, з'єднані кільцеподібною ручкою в боках. У них.. носили страву на поле (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 125). На возі .. запишались горшки-двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям. (М. Стельмах)
2) Двійнята, -ня́т, мн., двійня́, -і́, ж., розм.
Двоє дитинчат, народжених твариною одне за одним з невеликим проміжком часу. Тільність у корови продовжується близько дев'яти місяців і завершується народженням зазвичай одного теляти, рідше – двійнят. (з навч. літ.)
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 218.
