Вигинати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:08, 29 жовтня 2021; Yialekseienko.if20 (обговорення • внесок)
Вигина́ти, -наю, -єш, сов. в. вигнути, -ну, -неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. І. 294.
Зміст
Сучасні словники
Надавати чому-небудь форми округлих згинів або дугоподібної форми. Озеро рівне, і чорний лебідь нечутно лине вздовж берега і вигинає до Юри свою довгу, немов не справжню, шию (Смолич, II, 1958, 11); Вигинаючи горбом спину, ліниво підійшла кішка (Донч., III, 1956, 115); Почувши волю, "Дончак" [кінь] дугою вигнув шию, .. переплигнув через паркан і пішов гуляти по луках (Чорн., Потік.., 1956, 289).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 372.