Побазікати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:39, 28 жовтня 2021; A.kozachuk (обговорення • внесок)
Побазікати, -каю, -єш, гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать. Св. Л. 5.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Базікати якийсь час. Одно, що таки робуча була [паніматка] й сама, а друге, що як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 6); Ріті не терпілося побазікати з подругою (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 24).
Ілюстрації
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасніcть/Підрозділ=Інститут філології}}
