Низовий

НИЗОВИ́Й, а, е. - 1. Який дме низом або знизу, перев. від води (про вітер). Душно так, млосно... Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 7).

2. Розташований у низині (у 1 знач.) або нижче від чого-небудь. Ще раз глянули ми знизу на верх Шевченкової гори ... і поїхали низовою дорогою в Канів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 387); Низові луки лівого берега до виднокругу залиті холодною чистою водою (Вадим Собко, Вогонь..., 1947, 99); Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (Олесь Гончар, II, 1959, 372).

3. Який живе, перебувай в низов'ї ріки. — Варта низова з Дніпра шле звідомлення, що посол турецького султана Осман-ага минув сторожові лінії (Вітчизна, 4, 1947, 22); Ідуть полем, долами крутими Руські люди — з Дону побратими, А ще з ними низова голота (Андрій Малишко, Звени гора, 1959, 230). Низове козацтво, іст. — запорізькі козаки, що жили в низов'ї Дніпра. Художнім досягненням П. Панча є детальний опис життя, побуту, звичаїв січового і низового козацтва (Історія української літератури, II, 1956, 450).

4. Створений низькими звуками; подібний до баса. М'який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі, і все ще лунав глибоко, глибоко в серці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138).

5. Який обслуговує, безпосередньо зв'язаний з широкими народними масами. Роль низових осередків у житті нашої партії, в її боротьбі за побудову комунізму надзвичайно велика (Комуніст України, 4, 1963, 8); Партія мудро й послідовно спрямовує кожного керівного й низового працівника до діяльності творчої (Вітчизна, 6, 1962, 164); — Згодом довелося посопіти і на низовій роботі. Секретарював у сільраді (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл..., 1961, 70).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 411.