Штиря
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:23, 25 жовтня 2021; Salysiuk.if21 (обговорення • внесок)
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШТИР, я, чол.
1. Циліндричний стержень з конічним кінцем. [Молодий каменяр:] Інженер! Де його тільки не носить? [Старий каменяр:] Од його штирів уже всі гори в дірках (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 399); Дах закріплюється на різній висоті дерев'яними штирями, що вставляються в спеціальні отвори в стояках (Жилий будинок колгоспника, 1956, 15); На кінці вала [жатки] установлено приводну зірочку, яка закріплена штирем і шплінтом (Зернові комбайни, 1957, 109).
2. Радіоантена, що має вигляд довгого стержня.
Ілюстрації
Shtur25102021.jpg
Медіа
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 538.