Окравка

Окравка, -ки, ж. 1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ Александр. у. — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали. ЗОЮР. II. 290. 2) Обрѣзокъ. Ум. Окравочка. Чуб. III. 395.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОКРА́ВКА, и, жін., заст — окрайка (крайка). Спідниця, хоч і підперезана оправкою, та все ж таки довга, до п'ят (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 13); На талії запаска удержується червоною вовняною окравкою, або, як її ще звуть, крайкою (Збірник.. Полтавського музею, I, 1928, 81).

КРАЙКА, и, жін.

1. Крайня частина чогось. Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Юрій Яновський, II, 1954, 57).

2. Вузенька щільно виткана смужка по краях тканини, нерідко з іншої, грубшої пряжі. Непідрублену крайку завіси тріпало.. вітром (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 137).

3. заст. Жіночий пояс із грубої (переважно вовняної) кольорової пряжі. Ось підвелася одна молодиця.., підперезана червоною крайкою (Панас Мирний, I, 1954, 345); Гандзя була лише в одній сорочині, .. підперезаній.. крайкою (Іван Франко, I, 1955, 256); До діда й Максима поволі в святешній, підперезаній крайкою запасці підходить баба Ганна (Михайло Стельмах, I, 1962, 232).

• ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
• Називний: крайка крайки
• Родовий: крайки крайок
• Давальний: крайці крайкам
• Знахідний: крайку крайки
• Орудний: крайкою крайками
• Місцевий: на/у крайці на/у крайках
• Кличний: крайко крайки

Ілюстрації

Див.також Крайка