Лавиця

Лавиця, -ці, ж. 1) = Лава І. Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю. Ном. № 13072. Въ гуцульской стаї служитъ постелью. Шух. І. 187. У гончаровъ къ ней прикрѣпленъ гончарный кругъ, на ней лежить глина, стоять жо́рна и пр. Шух. І. 260 — 262. 2) — сенаторська. Сената, собраніе сената. Кати сидять на лавицях в сенаті. K. ЦН. 208. 3) Подставки для веретінника. Шух. І. 149. Ум. Лавичка. Усядь, брате, на лавичку, сьорбай добру наливочку. Гол. І. 209.