Слезити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:53, 17 жовтня 2021; Avromanova.fpmv21 (обговорення • внесок)
Слези́ти, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.
Сучасні словники
СЛЕЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 350.
Ілюстрації