Торок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:19, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. То́рок, -ку, м. 1) Кромка. Гол. Од. 21. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. Чуб. IV. 96. Вас. 167. Шух. І. 259. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Гол. Од. 77. Шух. І. 124, 132. Білі рушники шовкові тороки. Нп. Каменец. у. Ум. Торочок.
ІІ. Торок, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.
