Лавник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:53, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лавник, -ка, м. 1) Членъ стараго городского малорусскаго суда. К. ЦН. IV. 1. 2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ. КС. 1890. VII. 92.
