Ледарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:54, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ле́дарь, -рі, ж. соб. Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. Погуби ледачу ледарь. К. Псал. 13.
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
